Цитати з творів Заменгофа

Аби мова була міжнародною недостатньо її просто так називати.

Я не хочу бути творцем мови, я хочу бути ініціатором.

Часто наші думки бідні завдяки (через) недостатність мови.

Міжнародна мова, як і кожна національна, є спільною власністю і її автор назавжди відмовляється від усіх персональних прав на неї.

Я називаю патріотизмом служіння на благо усім моїм домашнім, будь-яким, в незалежності від їх походження, мови, релігії та соціального положення. Служіння лише інтересам одного народу або ненависть до інших, я ніколи не повинен називати патріотизмом.

Пам'ятайте, що єдиний спосіб досягнути миру та усунути раз і назавжди головну причину війни, варварська спадщина древності: панування однієї нації над іншиими.

Тому що на початку моєї розповіді я повинен був би обов'язково повідомити, що я єврей і усі мої ідеали, їх народження, становлення та упертість, уся історія моїх постійних битв внутрішніх та зовнішніх - усі нерозривно пов'язано з моїм єврейством.

Я зараз не є представником якоїсь нації, а простою людиною, так як я відчуваю, що в даний момент я не належу до жодної нації або релігії, я лише людина.

У випадку, якщо ви неодмінно потребуєте говорити про мою особистість, ви можете назвати мене "сином Польщі" (тому що ніхто не може заперечувати, що земля, в котрій лежать обидва моїх батьків і на котрій я постійно працюю і збираюсь працювати до своєї смерті, є мій дім, хоча я не є націоналістом), але не називайте мене "поляком", аби вони не говорили, що я - аби приймати почесті - надягнув на себе маску народу, до котрого я не належу.

Й зараз перший раз тисячорічна мрія почне реалізовуватись. В маленькому місті у французького берега зібрались представники різноманітних країн та народів, і вони зустрічають один одного не замовчуючи і глухо, а вони розуміють один одного, вони розмовляють один з одним як брати, як члени однієї нації. Часто збираються люди різноманітних національностей та розуміють один одного; але яка велика різниця між їх взаєморозумінням та нашим! (…) На нашому зібранні не існує сильних або слабких націй, привілейованих або непривілейованих, ніхто не принижується, ніхто себе не соромить; ми усі себе відчуваємо представниками одного народу, членами однієї родини, і перший раз в людській історії ми, представники самих різноманітних народів, стоїмо один з одним не як чужинці, не як суперники, а як брати, котрі не нав'язують один одному свою мову, розуміючи один одного, не підозрюючи один одного через морок котрий їх розділяє, люблять один одного та потискаючи один одному руки не притворно та лицемірно, як чужинець з чужинцем, а щиро, як людина людині. Давайте добре усвідомимо всю важливість сьогоднішнього дня, тому що сьогодні між гостинними стінами Булонь-сюр-Мер зібрались не французи з англійцями, не росіяни з поляками, а люди з людьми. Нехай буде благословений цей день, і будуть великими та славними його наслідки.